 Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Василя Святого, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Святя Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
6 січня у всьому світі відзначається православний святвечір — саме напередодні Різдва Христового. Це свято здавна було шанованим на Русі. Колядки, як ще називають цей вечір, завершають Різдвяний пост.
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна  богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Однією з головних традицій святкування православного святвечора є приготування куті. Цю страву, яка складається з розмоченого зерна пшениці, заправленого медом і фруктами, ввечері їсть вся сім'я. Це свято є приводом для того, щоб всі рідні і близькі зібралися за одним столом після появи першої зірки на вечірньому небі. Вона сповіщає весь світ про те, що в цей момент колись народився Спаситель.  На православний святвечір раніше клали пучок сіна на стіл, оскільки Ісус Христос народився в яслах, де було багато сіна. Сам святковий стіл накривали 12 різними стравами — за кількістю апостолів Ісуса. Усі блюда мають бути пісними. І на столі обов'язково повинна стояти кутя. У деяких слов'янських народів заведено давати кутю не тільки всім членам сім'ї, а й худобі.
|
