Паспорт книжкової виставки

ДУХОВНА ЄДНІСТЬ – ЗАПОРУКА СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ 

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму і гордості за свою державу; донести до учнів ідеї соборності, єдності та суверенності держави – головної умови розвитку незалежної України; сприяти формуванню та розвитку громадянської та національної самосвідомості учнів; пробуджувати інтерес до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу 

Форма виставки: тематична виставка

Читацьке призначення: для вчителів та учнів 5-11 класів

Обладнання: 

1.Звернення до читачів.
2.Історія проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
3.Універсал Директорії Української Народної Республіки. 
4.Орієнтовний перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917 – 1921 років.
5.Література.

Термін проведення:  22 січня 2016 року до Дня Соборності України 

Звернення до читачів:

«Бережіть собори душ наших!»
                            Олесь Гончар

Дорогі читачі!
Звертаємо Вашу увагу на тематичну виставку «ДУХОВНА ЄДНІСТЬ – ЗАПОРУКА СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ» до Дня Соборності України. 
День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99. 
Акту возз’єднання передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.
Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному. 
21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Сьогодні час згадати, як було досягнуто єдності тоді, 22 січня 1919 року. Більше дізнатися про ці події ви зможете, ознайомившись з літературою, запропонованою на виставці. 

Розділ І 

Історія проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки

22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.
А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.
Так трапилось, що на протязі багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.
На період першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна – Угорщині. Але одним з наслідків першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.
У березні 1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського, проголошення створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України.
Подібні процеси відбувалися і в Галичині. У Львові було створено Військовий Комітет, який очолював сотник УСС Дмитро Вітовський. Згодом, у жовтні 1918 року, було утворено Українську Національну Раду – політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.
Після відмови австрійського уряду передати повноту влади УН Раді, це було зроблено силовим шляхом. Дмитро Вітовський разом з військовими зайняв важливі урядові установи Львова. 9 листопада 1918 р. Було проголошено назву держави – ЗУНР і створено перший уряд – Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким.
Від самого початку існування ЗУНР його уряд – Державний Секретаріат – піклувався про об’єднання всіх українці в одну державу. Вже 1 грудня 1919 року у Фастові було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 року у Станіславі УН Рада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. У Києві на площі святої Софії відбулося урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал. 
Після об’єднання, назву ЗУНР було змінено на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).
Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.

Розділ ІІ

Універсал Директорії Української Народної Республіки
22 СІЧНЯ 1919 Р.

«Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.
3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку. 
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року.
Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка, Галичина, Буковина, і Угорська Україна, і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
Однині народ українській, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.
22 січня 1919 року.
У м. Києві»

Розділ ІІІ

Орієнтовний перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917 – 1921 років

Розділ ІV

Література

1.Біленко, В. Моя Україна: подорож в історію [Текст] / В. Біленко, В. Король, А. Слюсаренко. – Київ : Акціонерне видавничо-поліграфічне товариство «Оберіг», 1994. – 128 с. : іл.
2.Верстюк, В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення [Текст] : хронологічний довідник / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев. – Київ : Наукова думка, 1995. – 688 с.
3.Винниченко, В. Відродження нації [Текст] : репринтне відтворення видання 1920 року : в 3 ч. / В. Винниченко ; відповідальна за випуск Н. П. Ганник. – Київ : Видавництво політичної літератури України, 1990. 
Ч. 1 : Доба Української Центральної Ради. – 348 с.
Ч. 3 : Доба Гетьманщини ; Доба Директорії ; Доба Отаманщини. – 542 с.
4.Гісем, О. В. Історія України [Текст] : довідник для учнів та абітурієнтів : навчальне видання / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2003. – 592 с.
5.Гунчак, Т. Україна: перша половина ХХ століття [Текст] : нариси політичної історії / Т. Гунчак. – Київ : Либідь, 1993. – 288 с. : іл.
6.Державний гімн України [Текст] : популярний історичний нарис / упоряд.:  М. П. Линник, В. М. Пономаренко ; автор тексту: М. П. Загайкевич. – Київ : Музична Україна, 2006. – 56 с. : іл.
7.Жуковський, А. Нарис історії України [Текст] / А. Жуковський, О. Субтельний ; ред. Я. Грицак, О. Романів. – Львів : Вид-во Наукового товариства імені Т. Шевченко у Львлві, 1992. – 230 с., 24 л. іл. – (Українознавча бібліотека НТШ. Число 1).
8.Зубков, С. К. Події, що змінили Україну [Текст] / С. К. Зубков, В. Л. Карнацевич, А. Ю. Хорошевський ; худож.-оформлювач О. М. Іванова. – Харків : Факт, 2013. – 383 с.
9.Історія України [Текст] : для дітей середнього шкільного віку / авт.-упорядник А. Г. Чередниченко ; худож.-ілюстратор Г. В. Беззубова ; худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Харків : Фоліо, 2004. – 319 с. – (Дитяча енциклопедія).
10.Малик, Я. Історія української державності [Текст] / Я. Малик, В. Чуприна,   Б. Вол. – Львів : Світ, 1995. – 248 с.
11.Пастернак, О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого [Текст] / О. Пастернак ; худож. оформл. О. В. Коваля ; вступ. слово та ред. Б. З. Якимовича. – Київ : Веселка, 1991. – 47 с. : іл. – (Укр. відродження).
12.Сергієнко, П. П. Соборна Україна: від ідеї до життя [Текст] / П. П. Сергієнко. – Київ : Т-во «Знання» України, 1993. – 64 с.
13.Україна [Текст] : для дітей середнього шкільного віку / авт.-упорядники       В. М. Скляренко, Т. В. Іовлева, В. В. Мирошнікова, М. О. Панкова ; худож.-оформлювач Л. Д. Киркач-Осипова. – Харків : Фоліо, 2006. – 463 с. – (Дитяча енциклопедія).
14.Україна в ХХ столітті (1900-2000) [Текст] : збірник документів і матеріалів / упоряд.: А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусєв, В. Ю. Король та ін. – Київ : Вища школа, 2000. – 351 с.
15.Чугуєнко, М. В. Моя Україна [Текст] : ілюстрована енциклопедія для дітей / М. В. Чугуєнко. – Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2006. – 128 с. : іл. – (Я пізнаю світ).